Зобов’язання з відшкодування шкоди є грошовим
201603.08
Зобов’язання з відшкодування шкоди є грошовим

01 червня 2016 року Верховний суд України у справі № 3-295гс16 зробив правовий висновок, який кардинально змінив правовідносини пов’язані з відшкодуванням шкоди. Так, судовою палатою у господарських справах було розглянуто заяву страхової компанії Вусо за позовом до страхової компанії Українська охоронно-страхова компанія. Предметом спору було відшкодування збитків пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, інфляційних та 3 % річних за невчасну сплату страхового відшкодування.

У своєму рішенні Верховний суд України на підставі аналізу положень Цивільного кодексу України прийшов до висновку, що на підставі статей 524 та 533 грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язання зі сплати коштів.

Підстави ж виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі “Загальні положення про зобов’язання” книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов’язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов’язань.

Таким чином, грошове зобов’язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі. Таким чином, суд прийшов до висновку, що положення частини 2 статті 625 ЦК України поширюються і на правовідносини і з відшкодування шкоди, адже вони теж є грошовими.

Потрібно звернути увагу, що така правова позиція кардинально змінила судову практику, адже до неї суди переважно завжди відмовляли у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних та 3 % річних на зобов’язання з відшкодування шкоди. Такий порядок речей був обумовлений теж практикою Верховного суду України, який у своїх узагальненнях вказував на те, що відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов’язанням, а тому, на думку суду, не можна нараховувати проценти за користування чужими грошовими коштами, адже це є теж відповідальністю, що у свою чергу суперечить положенням статті 61 Конституції України, яка забороняє застосувати подвійну відповідальність за одне і теж правопорушення.

У цілому можна погодитися з теперішньою практикою Верховного суду щодо нарахування інфляції та 3 % річних на зобов’язання пов’язані з відшкодуванням шкоди, адже бувають дуже часті випадки, коли винні у завданні збитків особи в добровільному порядку не відшкодовують шкоду та намагаються якнайдовше відтермінувати повернення коштів у примусовому порядку. Як наслідок таких дій потерпілі не тільки не мають можливості відновити своє порушене право, але й зазнають інфляційних збитків, які з теперішньою судовою практикою будуть покладені на правопорушника, що є справедливим.


Постанова Верховного Суду України від 01 червня 2016 р. у справі № 3-295гс16 –                                   

https://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/69BDDA11DFB5744FC2257FD30050D08A

189 Просмотров