Детально про ризики використання транспортного засобу з іноземною реєстрацією на території України
2017-Audi-S3-Sportback-e1488793769438

          Останнім часом на території України все частіше можна побачити автомобілі з Литовськими, Польськими та Болгарськими номерними знаками, але якими керують далеко не іноземці. Причина цьому і так усім відома, люди не можуть дозволити собі дорогі нові автомобілі, а вітчизняні виробники не можуть конкурувати навіть з десятилітніми німецькими автомобілями, які з об’єктивних причин є набагато безпечнішими. Крім того, беручи до уваги ціни на український автопром, то відразу схиляєшся у бік дешевого авто на іноземних номерах.

      Предметом даної статті є опис найпопулярніших «сірих» схем завозу транспортних засобів на територію України з іноземною реєстрацією та можливі ризики пов’язані з ними.

         Найпоширенішими способами ввезення на територію транспортних засобів без сплати мити, які можливо реалізувати у відповідності до наявних в Україні положень митного законодавства є: ввезення транспортного засобу для особистого користування, ввезення транспортного засобу в режимі комерційного використання, ввезення транспортного засобу в режимі транзит.

  1. Ввезення транспортного засобу для особистого користування.

      Митний кодекс України передбачає два можливих варіанти ввезення іноземного транспортного засобу особистого користування на територію України, а саме, ввезення такого автомобіля резидентом та нерезидентом. Ввезення автомобіля українцем розглядати не будемо, так як відповідно до такого режиму українець при перетині митного кордону зобов’язаний буде сплатити гарантійний внесок у розмірі митних платежів, який йому буде повернутий після зворотного вивезення авто. При цьому якщо буде порушено митні правила, то зазначена сума коштів йому не повернеться.

         При цьому для іноземця таких вимог не має і будь-який нерезидент може ввезти на територію України транспортний засіб особистого користування строком на один рік без сплати будь-яких платежів.

         Сама схема доволі проста і полягає у тому, що у свідоцтво про реєстрацію іноземного автомобіля вписується додатково співвласник – громадянин України, який фактично може на законних підставах на рівних правах з іноземцем використовувати транспортний засіб. При цьому, як правило, іноземний співвласник є номінальним і його завдання полягає у тому, щоб за певну суму коштів перетнути кордон України та передати у користування транспортний засіб українському співвласнику. Незручність схеми полягає у тому, що потрібно щороку здійснювати «перезаїзд», тобто співвласник-іноземець повинен самостійно виїхати на автомобілі за межі території України та знов повернутися, щоб поновити річних строк законності перебування автомобіля в межах українського митного простору. Поширеним явищем є і випадки, коли транспортні засоби оформлюються на юридичних осіб зареєстрованих за кордоном. Відмінність полягає у тому, що номінальним повним власником авто буде саме така особа, при цьому реальний покупець автомобіля буде мати генеральну довіреність на безоплатне розпорядження іноземним транспортним засобом.

         Якщо брати до уваги судову практику, то бачення суддів на такого складу правовідносини доволі неоднозначна. Митниця зазвичай вказує, що за наслідками таких дій відбувається порушення положень частини 2 статті 469 Митного кодексу України та накладає стягнення у розмірі 8500 гривень. Питання з частино 2 зазначеної статті було вирішено Конституційним судом України у рішенні від 31.03.2015 року № 1-рн/2015 у справі № 1-4/2015 в якому суд зазначив, що «Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України». На підставі зазначеного висновку Конституційного суду можна легко оскаржити постанову митного органу про притягнення до адміністративної відповідальності та відповідно не сплачувати штраф у розмірі 8500 гривень.

         Доволі частими є випадки, коли митні органи притягують до відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України, а саме за «інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів». При цьому санкція доволі висока та становить 300 % несплачених митних платежів. Наприклад, авто коштує за кордоном 3000 $, вартість розмитнення становить 7000 $, то у випадку накладення штрафу передбаченого зазначеною статтею доведеться сплатити суму у розмірі 21 000 $ за порушення. Судова практика доволі неоднозначна з даного приводу. Як правило, якщо не має ознак очевидного ухилення від сплати митних платежів, то суди стають на сторону водіїв та скасовують постанови про накладення штрафу.

         Окремо слід зазначити і підстави для скасування постанов митного органу у випадку наявності номінального співвласника фізичної особи та у випадку, коли авто належить іноземному суб’єкту господарювання. Так, у випадку з фізичною особою підставами для скасування постанови митниці стануть положення Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік). Положення Митного кодексу України вказують на те, що іноземець, який ввіз на територію України транспортний засіб для власного користування не має права передавати такий автомобіль третім особам, тобто лише безпосередній власник може ним користуватися. Проте, зазначене положення Закону не відповідає положенням Стамбульської конвенції, а саме, статті 7 Додатку С, яка вказує на те, що транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись  третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. З вказаного слідує, що положення Митного кодексу суперечать положенням Стамбульської конвенції, а тому, у відповідності до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори» повинні застосовуватися положення саме Конвенції, а не внутрішнього правового акту України. Суди дуже добре сприймають таку позицію і, як правило, стають на бік користувача транспортного засобу.

     Що стосується випадку коли власником є іноземна юридична особа, то окрім зазначеної вище підстави скасування постанови митного органу, існує ще одна, яка доволі часто зустрічається у судовій практиці. Вона стосується безпосередньо питання суб’єктності правопорушення. Зазвичай реальному власнику автомобіль в Україну привозять наймані для цього люди. Це можуть бути працівники іноземного підприємства завданням яких є передати автомобіль та документи на нього. У такому випадку суди говорять, що користувач автомобіля не є порушником митних правил так як взагалі не був присутнім при його митному оформленні. При цьому відповідальність повинні нести або особа, яка ввозила автомобіль та займалася його митним оформленням або особа, яка безпосередньо є власником транспортного засобу, тобто іноземний суб’єкт господарювання.

         Підсумовуючи викладене можна прийти до висновку, що схема є розповсюдженою і має право на існування. Серед плюсів можна виокремити її простоту, не складність реалізації та доволі високі шанси не сплачувати більше ніяких платежів крім вартості самого транспортного засобу. Стосовно мінусів, то він один і полягає у тому, що один раз на рік потрібно здійснювати «перезаїзд» для того, щоб поновити строк правомірного перебування авто на території України.

  1. Ввезення транспортного засобу на територію України в режимі «комерційного використання».

       Зазначена схема була доволі популярною до 2013 року. Звичайно можна зустріти і сьогодні компанії, які надають послуги ввезення транспортного засобу з зазначеним режимом, проте на практиці його доволі складно реалізувати з огляду на деякі рішення Верховного суду України. Схема доволі схожа на використання транспортного засобу для особистого користування з реєстрацією авто на іноземне підприємство. Основою відмінністю від неї є те, що реального власника видають за працівника фірми, яка направляє його в Україну для надання певних послуг, наприклад, для доставки певних товарів. Тобто, резиденту України надають пакет документів, які підтверджують, що він працевлаштований у іноземній компанії (трудовий договір, наказ про призначення) та документи, які стосуються його обов’язку надати певну послугу в Україні (наказ про відрядження, комерційний контракт). При цьому реальний власник автомобіля самостійно перетинає кордон та оформлює автомобіль на митниці у режими «тимчасове ввезення». Однак, зазвичай митники оформлюють транспортний засіб у режимі «транзит» або у режимі «тимчасове ввезення», але не комерційного, а особистого використання. Звичайно на цьому ґрунті виникали численні судові спори, які показали, що суди стоять на боці митного органу. Такий порядок речей обумовлений численними вимогами встановленими міжнародно-правовими актами та нормами національного законодавства. Суди вказують на те, що порядок здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів регламентовані Женевською конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів  1956 року та Женевською конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу 1973 року. Так, перший акт вимагає від перевізника наявності накладної, яка супроводжує вантаж, другий акт вимагає наявність індивідуального або колективного квитка, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника (ну і звичайно наявність самого пасажира). У свою чергу положення національного законодавства, а саме, Закону України «Про автомобільний транспорт» вимагають від нерезидента України при виконання міжнародних перевезень вантажів: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. У випадку перевезення пасажирів нерезиденти повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію. При цьому усі вищезазначені документи в обов’язковому порядку потрібно подати митному органу для того, щоб вони надали належний режим ввезення.

       Підсумовуючи викладене можна однозначно стверджувати про те, що схема доволі складна у своїй реалізації та потребує підготовки великої кількості документів. Це і є її основним мінусом. Плюсом же є те, що у випадку комерційного використання транспортний засіб буде перебувати на території України необмежений час (строком, який визначає сам власник авто), крім того не доведеться сплачувати ніяких штрафів.

  1. Ввезення транспортного засобу на територію України в режимі «транзит».

       Остання схема за якою можна використовувати іноземний транспортний засіб на теорії України є ввезення авто у митному режим «транзит». Можливо це є найпопулярнішої схемою у зв’язку з її простотою та легкістю реалізації. Як правило вона реалізується шляхом оформлення транспортного засобу на іноземне підприємство, представник якого перетинає кордон України та оформлює авто у режимі «транзит» після чого передає його у руки реального власника з свідоцтвом про реєстрацію та генеральною довіреністю. Звичайно положення Митного кодексу України передбачають строк у 10 (десять) днів перебування такого автомобіля на території України і багато водіїв вважають, що у разі його прострочення  працівники поліції матимуть правові підстави для вилучення іноземного транспортного засобу. Проте, усе не так страшно та складно, як здається на перший раз. Санкція за таке порушення лише одна і передбачає накладення штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень. Додаткових санкції, які можна накласти на водія не існує. Конституція України має прямі положення, які вказують на те, що за одне і те ж правопорушення не можна притягувати двічі, а тому, у випадку оплати зазначеного штрафу у митних органів взагалі не буде правових підстав застосовувати будь-які санкції.

      Як показує судова практика факт прострочення десятиденного строку перебування авто встановлюють через 2-4 роки з моменту порушення. У такому випадку у митників будуть відсутні підстави для притягнення до відповідальності у зв’язку з пропуском строку на застосування санкції, який становить шість місяців. Іншою підставою для скасування постанови митниці можна використати те, що транспортний засіб ввозився не водієм, який має відповідну довіреність, а іноземцем, а тому саме нерезидент повинен сплачувати штраф, так як він займався оформленням авто у режимі «транзит». Подекуди можна зустріти застосування санкції передбаченою статтею 485 Митного кодексу, яка вже розглядалася вище, проте з огляду на прямі положення Конституції України її застосування є неправомірним і у випадку покладення штрафу передбаченого нею на водія автомобіля у обов’язковому порядку потрібно захищати свої права у суді.

      Стосовно плюсів схеми, то треба виокремити наступні: простота та швидкість її реалізації; можливість ввезти авто на територію України строком на 5 (п’ять) років, а то і більше. Якщо говорити про даний строк, то він залежить від того, з якої держави заїжджатиме транспортний засіб. Проблема у тому, що у багатьох країнах існує обов’язок здійснювати технічний огляд транспортного засобу, у випадку не проведення якого реєстрація іноземного авто буде автоматично скасовано. У такому випадку законність існування авто буде під сумнівом. На практиці це буде відображено у тому, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу та після встановлення факту відсутності його реєстрації у іноземній державі зможуть на законних підставах вилучити таке авто. Тому, щоб уникнути такої проблеми потрібно або ввозити авто з країни у якій не обов’язково проводити реєстрацію транспортного засобу, або разу у 5 (п’ять) років здійснювати технічних огляд у країні реєстрації автомобіля. Серед мінусів можна виокремити можливість потрапити на штраф у розмірі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень, а також необхідність сплачувати його повторно у випадку повторного перетину кордону України.

 

5522 Просмотров