Чи дійсно можна оштрафувати водія за керування автомобілем на іноземній реєстрації на 300 % розміру несплачених митних платежів?

305554

Останнім часом в мережі інтернет та в соціальних мережах, вкотре, почала поширюватися інформація стосовно того, що ера автомобілів на іноземній реєстрації закінчена, що зараз усіх водіїв таких авто оштрафують, а автомобілі конфіскують. Виною всьому судове рішення, яке було прийняте Вищим адміністративним судом України 17 травня 2017 року у справі № K/800/16514/17. Особливість даного рішення полягає у тому, що суд відмовив прийняти касаційну скаргу водія, якого митники оштрафували на 419 593 гривень 89 копійок (300 % митних платежів, які потрібно було сплатити для розмитнення авто). На підставі цього рішення почалися жорсткі дискусії між прихильниками та противниками авто на іноземних номерах. При написанні зазначеної статті моє завдання полягає не у тому, щоб виправдати когось або засудити, а розібратися з тим, чи дійсно дане рішення може якось вплинути на ситуацію з нерозмитненим авто, та чи є аналогічні рішення в цьому році. Ми вже писали про можливі «схеми» використання нерозмитнених авто на території України, а тому, зосереджу увагу безпосередньо на судовій практиці.

Думаю, варто розпочати безпосередньо з судового рішення, зазначеного вище. Підставою для звернення до суду водієм автомобіля стало накладення на водія штрафу передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (300% несплаченої суми митних платежів). Транспортний засіб був ввезений на митну території України в режимі «тимчасове ввезення», тобто водій міг користуватися транспортним засобом без будь-яких ризиків протягом року. Після цього потрібно здійснювати «перезаїзд». У даному випадку підставами для відмови у задоволенні позову про скасування постанови митниці були: 1) транспортний засіб був ввезений 17 березня 2015 року, при цьому порушення режиму було виявлено 05 липня 2016 року (рік вже пройшов); 2) водій автомобіля закріпив на транспортному засобів номерний знак іншого автомобіля; 3) у водія був відсутній реєстраційний документ на транспортний засіб. Підсумовуючи дані порушення суд прийшов до висновку, що водій був обізнаний з тим, в якому режимі транспортний засіб був ввезений на митну територію України, а наявність у нього довіреності від номінального власника на використання, керування та розпорядження автомобілем лише підтверджує це. При цьому суд вказав, що такі дії були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, тому і відмовив у прийнятті касаційної скарги до свого провадження. Звичайно суд прийшов до висновку, який відображає реальну мету водія транспортного засобу – не сплачувати митні платежі та використовувати дешеве європейське авто, проте, це відбулося великою мірою внаслідок бездумних дій водія та некоректного оформлення документів на автомобіль. Слід зазначити, що навіть у випадку використання автомобіля зареєстрованого в Україні, але за відсутності свідоцтва про державну реєстрацію та без номерного знака, що належить даному транспортному засобу існує величезна ймовірність того, що таке авто заберуть на штрафмайданчик для встановлення, що це за автомобіль та кому він належить.

Наступне судове рішення було прийняте Вищим адміністративним судом України 25 травня 2017 року у справі № К/800/20733/16. Предметом розгляду даної справи було оскарження водієм, який володіє автомобілем зареєстрованим в Польщі, постанови митниці, щодо накладення на нього штрафу за статтею 485 Митного кодексу у розмірі 173 384 гривні 58 копійок. Транспортний засіб знаходився в режимі «транзит», тобто єдиною законною санкцією, яку можна було застосувати до водія – це штраф у розмірі 8500 гривень за порушення 10 денного строку перебування автомобіля на території України (стаття 93 Митного кодексу). Проте, згідно з документами, які мав при собі водій він мав при собі довіреність від іноземної компанії на використання транспортного засобу з метою виконання обов’язків по залученню клієнтів фірми. Тому, суд прийшов до висновку, що водієм було порушено ще й статтю 93 Митного кодексу України, яка вказує, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку визначеного статтею 95 Митного кодексу (10 днів). Потрібно вказати, що суд не приділяв особливої уваги визначенню «транспортного засобу комерційного призначення» і, які потрібні документи  задля  надання зазначеного режиму, так як Верховний суд України вже висловлювався з приводу того, які документи підтверджують дане поняття, а саме, наявність накладної, яка супроводжує вантаж (у випадку перевезення вантажів), наявність індивідуального або колективного квитка, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника (у випадку перевезення пасажирів). При цьому інші документи не дають підтвердження «комерційного призначення» транспортного засобу. Тому, у даному випадку довіреність від іноземної юридичної особи на залучення клієнтів не є таким документом. З цих підстав, та беручи до уваги той факт, що рішення суперечить практиці Верховного суду України, то його можна переглянути і в даному суді, проте, чи буде це робити водій автомобіля – покаже час. З цього рішення можна зробити ще один важливий висновок – документи на автомобіль потрібно оформляти належним чином.

Ще одна справа у якій водієві було відмовлено у задоволенні позовної заяви була розглянута Вищим адміністративним судом України 08 червня 2017 року №К/800/18824/16. Предметом розгляду – було оскарження водієм постанови про накладення штрафу у розмірі 705 264 гривень 39 копійок по статті 485 Митного кодексу. Транспортний засіб був ввезений на територію України в режимі «тимчасове ввезення» та переданий українцю за довіреністю. Суд прийшов до висновку, що у даному випадку з боку водія були порушення митного законодавства, так як відповідно до положень частини 4 статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. При цьому, на думку суду водій здійснював використання товарів (спірного автомобіля), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, а тому постанова не підлягає скасуванню. При ухваленні судами не було надано ніякого юридичного обґрунтування статті 7 додатку С Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), яка вказує, що особа, яка ввезла на територію України транспортний засіб для власного користування може його передавати третім особам, що суперечить положення законодавства України, проте має вищу силу до застосування.

Читайте також: Автомобіль на іноземній реєстрації, як інвестиція в український бізнес

І останнє судове рішення яке буде розглянуте в статті, це рішення Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2017 року у справі № К/800/574/17. Відразу зазначу, що рішення на користь водія. Так, предметом судового розгляду була позовна заява водія про скасування постанови про стягнення з нього 89 064 гривень 81 копійок штрафу по статтях 469, 485 Митного кодексу України. Транспортний засіб було ввезено на територію України в доволі нетиповому режимі, а саме, як товар. При цьому водій виконував лише функцію перевізника та доставку автомобіля покупцеві. Звичайно транспортний засіб так і не доїхав до покупця та не був розмитнений, а тому митники виписали постанову після того, як виявили порушення. При цьому суд при ухвалені рішення виходив з того, що водій не є суб’єктом притягнення до адміністративної відповідальності, а такою особою є українське підприємство, яке видало йому доручення на доставку авто. Дане рішення є ще одним прикладом того, що документи потрібно оформляти належним чином, що дозволить реальному власнику уникнути відповідальності за використання автомобіля на іноземній реєстрації.

Підсумовуючи вищезазначені судові рішення, доволі складно дати однозначну відповідь на питання чи все ж таки можна на водія, який керує автомобілем зареєстрованим за кордом, покласти відповідальність зі сплати 300 % митних платежів. Як бачимо у 2017 році судові інстанції фактично стоять на боці митниці, але у попередніх роках усе було навпаки. При цьому практика цього року не дає відповіді на усі питання, як то: співвідношення українського законодавства з положенням Стамбульської конвенції 1990 року, яка дозволяє передачі транспортного засобу «особистого користування» третім особам; суб’єкту адміністративного стягнення (особа порушник). Таким чином, 2017 рік приніс ще більше питань, ніж відповідей стосовно проблеми використання автомобілів зареєстрованих за кордоном на території України. Однозначну крапку у даному питанні здатен поставити Верховний суд України, який прийме обов’язкову для усіх постанову, думаю, що таке рішення може бути прийняте найближчим часом, так як розміри штрафів величезні і сумнівно, що водії складуть руку та не будуть боротися до кінця. Що ж стосується водіїв, які вже користуються іноземними авто в Україні, то їм можна порадити привести свої документи  в належний стан і не вчиняти дій, які явно свідчать про ухилення від сплати мита, які були зазначені у самому першому судовому рішенні розглянутому вище.

10422 Просмотров