Зупинення виконання постанови Держпраці про накладення штрафу: практичний аспект
увольнение-во-время-отпуска

Зупинення виконання постанови про накладення штрафу посадовими особами Держпраці на сьогодні є одним із дієвих юридичних інструментів в теорії, та одночасно проблемним питанням на практиці, оскільки застосування такого інструменту об’єктом відвідування  майже неможливо через перешкоди та прогалини створені самим законодавцем.

Зупинення дії постанови Держпраці  передбачено положеннями Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 та Кодексу адміністративного судочинства України. Проаналізувавши норми вищевказаних нормативних актів та застосувавши їх на практиці можу зазначити, що станом на сьогодні існує єдиний механізм зупинення постанови, який реалізується виключно в судовому порядку.

Новий Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295(далі – Порядок), передбачає можливість оскарження припису в адміністративному порядку, однак не надає право зупинити постанову об’єкту відвідування на час оскарження даного припису.

Так відповідно до п. 30 Порядку, припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.  Відповідно до абз. 3 п. 30      Порядку, подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Однак, оскарження припису або вимоги інспектора та навіть тимчасове припинення їх дії, юридично не мають жодних наслідків для перевіряючих органів щодо права винести постанову про накладення штрафу відносно об’єкта відвідування виходячи з наступного.

Постанова про накладення штрафу посадовими особами враховуючи п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, може бути винесена на підставі  акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Тобто законодавець передбачив ситуацію, коли в адміністративному порядку об’єкт відвідування може оскаржити припис/вимогу інспектора, однак не може оскаржити акт на підставі якого було винесено постанову про накладення штрафу. До того ж, об’єкт відвідування може зупинити дію припису та не виконувати його тимчасово, однак це не позбавить його обов’язку виконати постанову, яка дублює порушення та розміри штрафів зазначені у тому ж самому приписі, що звичайно, передбачено законодавцем як законний механізм, однак на мою думку неправомірним.

Щодо зупинення дії постанови в судовому порядку, то даний механізм можливо реалізувати за наявності судового спору з Держпраці, предметом якого є визнання такої постанови про накладення штрафу – протиправною.

 Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Така заява суб’єктом відвідування може бути подана як до подання позовної заяви до суду, разом із позовною заявою, так і під час судового розгляду. Однак, для задоволення даної заяви суду необхідно довести в чому полягає очевидність порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням та той факт, що повернення стягнутих  коштів виконавчою службою з рахунків підприємства буде складно здійснити через юридичну процедуру  їх повернення.

Відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Однак оскільки, об’єкт відвідування вважає постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами протиправною, то може скористатися  правом оскарження постанови про накладення штрафуу судовому порядку. Однак, і в даному випадку оскарження постанови в судовому порядку само по собі не зупиняє її виконання та може бути звернено до виконання посадовими особами Держпраці у будь-яку мить.

Пунктом 11  Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Саме п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509  і ускладнює поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в розумінні ч. 1 ст. 150 КАС України, із врахуванням чого заяву про забезпечення позову суд повинен задовольнити.

 Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії до виконавчого документу або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З метою зупинення виконання постанови необхідно застосувати п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України або п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України, відповідно до якого зупинити дію постанови або  заборонити Держпраці здійснювати стягнення за такою постановою.

Якщо виконавче провадження щодо стягнення штрафу вже відкрито, то об’єкт відвідування може застосувати п.5 ч. 1 ст. 151 КАС України. Окрім того, законом не заборонено застосувати  одночасно декілька засобів забезпечення позову, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

На практиці зупинити виконання постанови в судовому порядку шляхом подання заяви про забезпечення позову – є майже неможливим. Оскільки,  адміністративні суди ототожнюють зупинення постанови із автоматичним визнанням такої постанови незаконною. Вважаю таку позицію неправомірною, оскільки призначенням заяви про забезпечення позову є тимчасове зупинення дії документа до моменту встановлення його законності, а не визнання його незаконним.

Читайте також: Роботодавців-боржників по заробітній платі, будуть штрафувати по-новому

Так, Львівським окружним адміністративним судом у справі № 813/4698/17 було винесено ухвалу, якою було відмовлено об’єкту відвідування у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови з підстав того, що задоволення заяви про забезпечення позову – зупинення дії постанови вирішить спір по суті, а саме визнає таку постану незаконною. Однак не всі адміністративні суди таким чином  розуміють природу заяви про забезпечення позову доказом чого є Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 804/8330/16, якою заяву про забезпечення позову задоволено, а дію постанови Держпраці зупинено. Дніпропетровський окружний адміністративний суд правильно встановив, що правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог ТОВ “Кривбасремонт” про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Отже, зупинення дії постанови про накладення штрафу посадовими особами Держпраці є реальним, однак така процедура здійснюється в судовому порядку та за наявності судового спору із даним органом. Адміністративний порядок не передбачає можливості зупинити постанову Держпраці, що змушує об’єкт відвідування витрачати додатковий час та кошти на відкриття провадження в суді  та сплату судового збору. Однак, враховуючи положення вищенаведеного законодавства, забезпечення позову є єдиним можливим для об’єкта відвідування варіантом зупинити дію постанови про накладення штрафу станом на сьогодні.

1227 Просмотров