Про стажування та приховані трудові правовідносини
Про стажування та приховані трудові правовідносини

В умовах збільшення податкового навантаження на роботодавців, у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, та посилення тиску з боку контролюючих органів, все більше роботодавців шукають способи мінімізації витрат, зокрема пов’язаних з виплатою заробітної плати та сплатою ЄСВ.

Деякі роботодавці з метою легалізації перебування особи на робочому місці за відсутності трудових правовідносин, як правову підставу використовують договір стажування. Зокрема, договір стажування використовується як альтернатива випробувальному строку, що не є тотожним за своєю правовою природою та породжує ряд негативних наслідків для роботодавців.

Враховуючи положення законодавства та судову практику, використання договору стажування не за призначенням чи з порушенням порядку становить наступні ризики:

Ризик 1: Ототожнення стажування та випробувального строку

Положення про випробувальний строк регулюється нормами Кодексу законів про працю і застосовується виключно до трудових правовідносин. Тобто, випробувальний строк може бути застосований виключно до особи, з якою укладається трудовий договір, та має на меті перевірку відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Стажування, у свою чергу, позначає процес набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності, навчання на робочому місці для здобуття практичних навиків у певній професії. Щодо використання терміну «стажування» для позначення неоплачуваного випробувального терміну  правову позицію висловив у своїй Постанові Рівненський окружний адміністративний суд у справі №817/2375/16: «встановлення працівникові випробувального безоплатного періоду у вигляді стажування є порушенням норм трудового законодавства».

Ризик 2: Стажування осіб, щодо яких законом не передбачено стажування

Найчастіше, стажування стосується студентів. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів … мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях.

Також стажування може стосуватися держслужбовців: відповідно до Закону України «Про державну службу», з метою підвищення рівня професійної компетентності державного службовця може проводитися його стажування з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому державному органі або за кордоном. Закон України «Про державну службу» також передбачає можливість стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, строком до шести місяців з метою ознайомлення з функціонуванням державної служби.

Проходження стажування є обов’язковим для осіб, що склали кваліфікаційний іспит та планують отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, за винятком осіб, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки. Даний вид стажування спрямований на формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, щодо її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність.

Окрім перерахованих видів стажування, законодавство містить окремі вказівки на необхідність проходження стажування для певних категорій працівників перед зайняттям певної посади. Зокрема, Законом України «Про автомобільний транспорт», встановлено необхідність стажування водіїв автомобільних перевізників; необхідність стажування встановлена і для лікарів, що не працюють більше трьох років  за конкретною лікарською спеціальністю.

Тобто, як бачимо, законодавством чітко передбачені випадки, коли з особою укладається договір про стажування. До таких правовідносин висувається ряд вимог, зокрема щодо суб’єктного складу, підстав, порядку проходження стажування та його документального оформлення.

Читайте також: Адміністративна відповідальність працівників та інспекторів Держпраці за порушення прав роботодавця

У Рішенні Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/4801/17 суд звернув увагу на відсутність підстав для наявності правовідносин стажування, зокрема відсутність відповідного статусу – студента: «позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження обставин щодо укладення договору про проходження стажування працівником ОСОБА_4 Зокрема, відсутні докази того, що ОСОБА_4 є студентом вищого чи учнем професійно-технічного навчального закладу, як і відсутні індивідуальна програма стажування та договір про її стажування. Наявний в матеріалах справи наказ з питань стажування №5-К від 30.09.2017 року суд при вирішенні справи не враховує, оскільки в такому, всупереч вимогам п.10 постанови Кабінету Міністрів України №20 від 16.01.2013 року, не зазначено місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста, режим стажування, а також її керівника».

Ризик 3: Порушення процедури оформлення стажування

За наявності підстав та правової можливості укладення договору стажування варто уважно підходити до документального оформлення стажування, адже перевірці підлягають не лише наявність фактичних підстав а і правильність оформлення таких документів, як договір про стажування, наказ про стажування, програма стажування.  У справі №826/12904/16 Київський апеляційний адміністративний суд вказав: «матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_5 проходила стажування у ФОП ОСОБА_3, оскільки відповідних наказу чи розпорядження з питань стажування ОСОБА_5 Позивачем надано не було, у той час як у ході перевірки встановлено факт перебування на робочому місці ОСОБА_5 під час виконання трудових обов’язків».

З огляду на вищевикладене можна стверджувати, що неправильне трактування правової природи стажування та використання такого механізму для приховування трудових правовідносин тягне за собою застосування штрафних санкцій з боку контролюючих органів, зокрема такі дії можуть трактуватися як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, максимальна санкція за таке порушення – 111 690 грн. станом на 2018 рік.

409 Просмотров