Податкові наслідки здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ учасником – юридичною особою, яка є платником ПДВ
ekonomi-1

Тенденції розвитку бізнесу в Україні сьогодні свідчать про необхідність створювати кілька юридичних осіб, які фактично працюють в одній групі, проте, зайняті в різних частинах процесу. Тому, сьогодні часто зустрічається, що засновниками підприємств є юридичні особи. При цьому, на практиці виникає багато питань стосовно податкових наслідків формування або збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) його засновником (учасником) – юридичною особою.

Статутний капітал (статутний фонд)ТОВ є джерелом фінансування підприємства. Він складається із загальної вартості усіх активів – грошей, товарно-матеріальних цінностей, інвестицій тощо, і є їх грошовим еквівалентом. Крім юридичних нюансів правильного оформлення операцій з  формування статутного фонду, важливим є також правильне оподаткування таких дій податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств.

В цій статті ми розглянемо особливості оподаткування внеску до статутного капіталу ТОВ та його збільшення учасником товариства – товариством з обмеженою відповідальністю, яке є платника податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.

 1.Податок на додану вартість

При розгляді оподаткування операцій з початкового формування чи подальшого збільшення статутного фонду, податком на додану вартість важливим є те, що саме буде вноситись: грошові кошти чи рухоме (нерухоме) майно (основні засоби, інші товарно-матеріальні цінності).

 1.1. Формування (збільшення) статутного фонду за рахунок майна

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185  Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При передачі майна товариством у статутний фонд іншого товариства відбувається обмін майна на корпоративні права. Відповідно до пп. 14.1.90п. 14.1 ст. 14 ПКУ «корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів, у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами».

Таким чином, якщо учасник товариства, за рахунок майна якого здійснюється внесок  до статутного фонду, є платником ПДВ, то така операція  є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Абзац другий  п.188.1 ст. 188 ПКУ конкретизує, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни). Із зазначеного випливає, що вартість майна, що передається у статутний капітал є договірною, проте не може бути нижче його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку учасника товариства, що вносить таке майно, чи звичайних цін.

Із зазначеного випливає, що у разі внесення юридичною особою – платником ПДВ до статутного капіталу іншої юридичної особи – платнику ПДВ майна, то у товариства, що вносить майно виникають податкові зобов’язання з ПДВ, а у товариства, яке отримує таке майно – податковий кредит з ПДВ.

1.2. Формування (збільшення) статутного фонду за рахунок грошових коштів

Як правило, статутний фонд є не тільки гарантією інтересів кредиторів товариства, а й джерелом, за рахунок якого товариство розпочинає та здійснює свою господарську діяльність. Тому ефективніше формувати статутний фонд за рахунок саме грошових коштів.

Відповідно до пп. 196.1.1. п.196.1. ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Оскільки, при здійсненні внеску до статутного капіталу товариства грошових коштів відбувається обмін грошових коштів на корпоративні права, то згідно з пп. 196. 1.1. п. 196.1 ст. 196 ПКУ такі операції – не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому, варто зазначити, що операції по внесенню коштів у статутний капітал товариства, повинні підкріплюватись належним чином оформленими платіжними документами (призначення платежу) та статутними документами юридичної особи (зазначення в статуті про частку учасника в статутному капіталі у відповідному розмірі), оскільки в іншому випадку перерахування коштів на рахунок товариства не буде підстав вважати формуванням чи збільшенням статутного капіталу.

2. Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження, з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, податкові зобов’язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень ПКУ. У такому випадку потрібно керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

2.1. Податкові наслідки для товариства, статутний капітал якого збільшується за рахунок внеску його учасника

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Із зазначеного випливає, що отримання товариством коштів – внеску до статутного капіталу не вважається доходом. Оскільки й витрати у товариства при здійснення вказаної операції також відсутні, то підстав для настання податкових наслідків у вигляді податку на прибуток також немає.

При відображенні операцій зі збільшення статутного капіталу шляхом додаткових внесків коштами, запасами, необоротними активами,бухгалтерський облік та кореспонденції рахунків будуть такими самими, як і при формуванні статутного капіталу, а тому об’єкту для оподаткування податком на прибуток також не буде.

Таким чином, у товариства не виникає зобов’язань з податку на прибуток при здійсненні внеску до його статутного капіталу учасником такого товариства майном чи коштами.

Читайте також: Ще один крок для «реанімації» теплопостачальних та теплогенеруючих організацій

2.2. Податкові наслідки для учасника – юридичної особи, який вносить кошти чи майно до статутного капіталу товариства

Згідно з визначенням, наведеним у абз. «б» підп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, операція з внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані ним корпоративні права вважається прямою інвестицією.

В свою чергу, згідно з  Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 12 «Фінансові інвестиції» участь у капіталі іншої юридичної особи є інвестицією, балансова вартість якої відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Тому, при внесенні грошових коштів у статутний фонд іншого товариства, у підприємства, яке вносить кошти, не виникає ні доходу, ні витрат, а отже і об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Щодо оподаткування податком на прибуток операції з внесення у статутний фонд товариства рухомого чи нерухомого майна, то у підприємства, що вносить таке майно, виникає одночасно як дохід, так і витрати. Проте, базою оподаткування буде лише та сума, яка перевищуватиме вартість внесеного майна без ПДВ над собівартістю переданого майна.

Щодо коригувань, то Розділом III “Податок на прибуток підприємств” ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при формуванні чи збільшенні статутного фонду за рахунок внесків учасників, тому базою оподаткування буде лише  фінансовий результат операції з передачі майна без будь-яких коригувань.


1013 Просмотров