201903.04
Інспекційне відвідування та перевірка Держпраці в чому різниця?

До травня 2017 року всі роботодавці із жахом чекали на планові перевірки Держпраці, лякались повідомлень про проведення позапланової перевірки. Це й не дивно, що може бути гіршим, аніж знати про те, що незабаром на підприємство з’явиться інспектор та переверне всю документацію, а роботодавець не зможе протистояти?
На щастя роботодавців, 16 травня 2017 року було скасовано Постанову Кабінету Міністрів України №1059, яка встановлювала критерії оцінки ступенів ризику від провадження господарської діяльності та визначала періодичність здійснення планових перевірок Держпраці.На зміну вищезгаданому нормативно-правовому акту приймається нова Постанова Кабінету Міністрів України № 295, у якій відсутнє поняття плановий захід контролю у будь-якій формі, натомість закріплено нові види контролю, такі як інспекційне відвідування та невиїзне інспектування.

Тобто, станом на 2019 рік Держпраці не здійснює перевірок суб’єктів господарювання, та чи стало від цього легше?

Варто пам’ятати, що такі новели, як інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, по своїй суті є позаплановими заходами контролю (хоча і не називаються такими в юридичному полі), які, у разі виявлення на підприємстві порушень, можуть призвести до негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій, тому до них необхідно ретельно готуватись.
Нерідко юристи при підготовці до інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування використовують лише Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон), що є серйозною помилкою з огляду на наступне.
1. Закон встановлює загальні засади та порядок проведення планових та позапланових заходів контролю для всіх державних органів нагляду (контролю).
2. За допомогою Закону юристи намагаються передбачити дії та можливі помилки інспекторів Держпраці, проте останні у своїй діяльності керуються спеціальним нормативним актом, а саме Порядком №295.
3. Через використання неналежного законодавства може бути розроблена неправильна стратегія захисту до/під час/після проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань.
Наведемо один із прикладів невідповідності між Законом та Порядком № 295.
Відповідно до Закону інспекційні відвідування та невиїзні інспектування не можна віднести ні до планових, ні до позапланових заходів контролю, адже:

  • Відповідно до ст. 5 Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, окрім того, суб’єкт господарювання повинен бути письмово повідомлений про проведення планового заходу за 10 днів (жодних річних планів на проведення інспекційних відвідувань/невиїзних інспектувань не існує).
  • У ст. 6 Закону визначаються підстави проведення позапланового заходу, останній проводиться без попередження суб’єкта господарювання.
  • У свою чергу Порядок № 295 у пункті 5 містить виключні підстави проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, які не є тотожними підставам проведення ні планових, ні позапланових заходів контролю у розумінні вищезгаданого Закону.
    Пункт 8 Порядку № 295 зобов’язує інспектора праці повідомити об’єкт відвідування про проведення інспекційного відвідування, окрім випадків, визначених у цьому Порядку, проте не вказується строк такого повідомлення.

    Тобто, для розробки найкращої стратегії поведінки до/під час/після інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань необхідно керуватись Порядком № 295 та Законом (лише у тій частині, яка не суперечить Порядку № 295).
    Пам’ятайте, що від обраної Вашим юристом стратегії напряму залежать результати заходів державного контролю.

    1815 Просмотров