Добросовісний платник податків не повинен контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства .
201610.09
Добросовісний платник податків не повинен контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства

Останнім часом почастішали випадки, коли ДФС штрафує підприємства, якщо контрагент, наприклад, не знаходиться за місцем реєстрації, не має достатньо основних фондів, має не достатню кількість працівників, відсутність документів на товар, не подає звіти по ЄСВ та ін. Проте, платник податків не зобов’язаний перевіряти контрагента на предмет його добросовісності.

Суд неодноразово наголошував на тому, що формування суб’єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання його контрагентами податкового законодавства. Про це сказано в Ухвалі ВАСУ № 826/23325/15 від 06.09.2016 р.

Так, в даній ухвалі суд зазначив, що поняття «добросовісний платник» не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов’язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Суд не приймає до уваги аргументи контролюючого органу про відсутність у контрагентів платника податку необхідних умов для здійснення господарської діяльності та підтверджує право платника податку на податковий кредит. Таку позицію також можна знайти в Ухвалі ВАСУ від 07.09.2016 у справі №826/ 17537/13-а, в якій суд зазначив , що «Податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Крім того, формування суб’єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту».

ДФС може застосовувати санкції лише у тому випадку, коли нею буде доведено схему уникнення оподаткування, отримання незаконної вигоди, замкнутої схеми руху коштів тощо.

 

Рішення  https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61251208

https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61195042

274 Просмотров