Страхові компанії мають право надавати факторингові послуги
201601.09
Страхові компанії мають право надавати факторингові послуги

13 квітня 2016 р. Верховний Суд України виніс Постанову № 3-291гс16, у якій визнав право страхової компанії здійснювати факторингові операції.

Відповідно до матеріалів справи, 11 червня 2014 року між ТОВ «Енерготехпром» (кредитор) і ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» (новий кредитор) укладено договір № 1106, згідно з п. 2.1 якого кредитор зобов’язався відступити (передати) новому кредитору за цим договором право вимоги до боржника, а новий кредитор зобов’язався сплатити кредитору грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору, яка визначена в пункті 3.9 договору, та набути означене право вимоги за договором оренди нежитлового приміщення.

16 березня 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Енерготехпром» та ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» (третя особа – ПАТ «Криворізький турбінний завод «Констар») про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24 квітня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 липня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 5 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено. В основу постанови касаційної інстанції ліг висновок про відсутність підстав для визнання недійсним Договору. ВСУ пояснив, що законодавство України не забороняє ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс», як страховику, для забезпечення власних господарських потреб проводити інші види діяльності, які не пов’язані зі страхуванням та кредитуванням, оскільки у Законі України «Про страхування» прямо не вказано про певні заборони для страховиків.

Проаналізувавши зміст Договору, ВСУ дійшов висновку, що він містить ознаки договору факторингу. Так ним передбачене відступлення кредитором права грошової вимоги до боржника в обмін на грошові кошти, які новий кредитор зобов’язується сплатити останньому.

Як зазначено у частині 3 статті 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. При цьому у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» дається визначення фінансової установи, за яким це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. Також в ньому дається індикативний перелік юридичних осіб, які є фінансовими установами, серед яких є і страхові компанії.

В статті 2 Закону України «Про страхування» зазначається, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Тим не менш, відповідно до змісту статті 31 Закону України «Про страхування», страховик має право здійснювати фінансову діяльність, пов’язану із формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Як зазначається в постанові, ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» може здійснювати господарську діяльність, пов’язану із страхуванням, перестрахуванням та фінансову діяльність пов’язану з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. А тому, ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» є фінансовою установою у розумінні Закону, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу.




Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 р. у справі № 3-226гс16 – https://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/4E40228659BEA867C2257F96003B1841

 

Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 р. у справі № 3-238гс16 – https://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/F5FDC7ABCA962908C2257F96003EB932

194 Просмотров