Особливості звернення стягнення на предмет застави у господарському та цивільному процесі
201608.10
Особливості звернення стягнення на предмет застави у господарському та цивільному процесі

Основні положення про заставу визначені Законом України “Про заставу”, відповідно до ч. 2 ст. 1 якого в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Порядок звернення стягнення на предмет застави встановлений в Законі України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Однак Вищий господарський суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ по-різному визначають коли саме обтяжувач зобов’язаний зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

У постанові № 908/2781/15 від 26.04.2016 року ВГСУ зазначив: «Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами реалізації свого права на звернення стягнення на предмет застави у встановленому чинним законодавством порядку, оскільки доказів вчинення заставодержателем дій, передбачених ч. 3 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію предмету обтяжень”, матеріали справи не містять».

Такого ж висновку ВГСУ дійшов і в справі № 915/1567/15 від 26.04.2016 року, в постанові по якій він визнав, що на обтяжувачі лежить обов’язок зареєструвати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження до початку процедури звернення незалежно від способу звернення – чи то на підставі рішення суду, чи в позасудовому порядку».

У свою чергу в постанові по справі № 910/23398/15 від 26.10.2016 року ВГСУ розтлумачив положення ст. 24 Закону наступним чином: «Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження».

Як можна побачити, ВГСУ в своїй практиці дотримується точки зору, що реєстрація відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження повинна мати місце до подачі позовної заяви.

При цьому у Вищого спеціалізованого суду України своя точка зору на це питання. Так у справі № 6-298св15 від 22.04.2015 року Суд зазначив, що обов’язок зареєструвати початок процедури звернення стягнення у даному випадку виникає у обтяжувача лише після набрання чинності рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави або на підставі виконавчого напису нотаріуса. Обґрунтовуючи свою позицію, ВССУ послався на п. 3 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв і зазначив, що унесення змін до запису у Реєстрі здійснюється Реєстратором на підставі заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна. При реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження вноситься назва органу, який видав цей документ, або прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який його посвідчив. А тому внесення змін до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, в тому числі і щодо звернення стягнення на це майно, можливе лише на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса.

До такого ж висновку ВССУ дійшов і в справах № 6-34653ск14 від 30.09.2016 року та № 226/3288/15-ц від 06.07.2016 року.

Як бачимо висновки ВГСУ та ВССУ, щодо внесення інформації у ДРОР   М про початок процедури звернення стягнення на предмет застави суперечить один одному, що негативно впливає на ухвалення законних та справедливих рішень у цивільних та господарських справах. З огляду на зазначене потрібно чекати, коли Верховний суд України поставить крапку у цьому спірному питанні.

271 Просмотров