1312958

Проект Закону «Про житлово-комунальні послуги» №1581-д містить багато нововведень та тим самим створює нові прогалини, а не заповнює попередні.

Так, зокрема, Проект містить перелік повноважень Кабінету Міністрів України, серед яких передбачені повноваження щодо затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування. Окрім того, передбачена окрема норма щодо повноважень органів місцевого самоврядування, які зобов’язані встановлювати ціни/тарифи на комунальні послуги. Здавалось б, що в Проекті немає норм які суперечать одна одній, а навпаки доповнюють та дублюють зміст норм, які діють станом на сьогодні.

Однак, Проект Закону № 1581-д не містить головної відповіді на питання, яке цікавить багатьох споживачів і зокрема виправить або навпаки підтвердить судову практику – це питання структури ціни/тарифу на комунальні послуги, що цікавить майже кожного споживача, який зіткнувся із необхідністю проведення повірки засобу обліку теплової енергії.

Кабінет Міністрів України і сьогодні затверджує порядок формування тарифів¸ а органи місцевого самоврядування встановлюють ціни/тарифи на комунальні послуги, але хто ж все – таки визначить: «за що платить споживач»? Оскільки обов’язок проведення повірки засобу обліку за власні кошти покладається на виконавця, то такі кошти повинні бути включені до тарифу органами місцевого самоврядування. Однак, місцева влада вже котрий рік підряд ігнорує даний факт та надає можливість виконавцям не виконувати свій обов’язок щодо повірки засобу обліку, що створює ряд підстав для стягнення зі споживача заборгованості за нормативами, всупереч показам квартирного засобу обліку.

Читатйте також: Виник колективний трудовий спір? Вирішуйте проблеми самостійно, оскільки суд не допоможе

Головною новелою Проекту закону стала стаття 26, яка передбачає відповідальність споживачів за неналежне виконання договору. Відповідно до даної норми, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Звичайно, що нарахування пені взагалі робить споживача беззахисним перед виконавцем, оскільки розрахунок такої пені та методику нарахування ніхто надавати не буде. Хоча Проект  і передбачає право споживача отримувати безкоштовно пояснення, розрахунки та документи щодо нарахувань, але таке право передбачено і сьогодні, і все одно витребувати реальні пояснення щодо розрахунку заборгованості є можливим лише через суд.

Оскільки Проект передбачає нарахування пені, то вважаємо, що обов’язково необхідно помістити норму яка передбачає підстави за яких пеня не нараховується. За відсутності такої норми, дане питання буде вирішуватися судом, що знову породить неоднозначну судову практику.

 

267 Просмотров