Чи можливе сурогатне материнство в нашій країні?
Mizulina_predlagaet_zapretit__surrogatnoe_materinstvo640_11404843589922969

На сьогодні кожен знає, сім’я є повноцінною, якщо чутно дитячий сміх в оселі. Адже так на душі стає тепло, коли споглядаєш за тим, як ростуть твої діти, як вони з кожним днем роблять для себе в житті  нові відкриття. Дарують посмішку в похмурий день, дарують надію, якщо щось не виходить, як дивляться на тебе своїми чистими та сповненими щастя й радості очима.

Проте, багато сімейних пар, не можуть відчувати такої радості, чи то життєві проблеми, чи то проблеми із здоров’ям, не дають змоги відчути тої радості батьківства.

Слід зауважити, що медицина не стоїть на місці, а  в слід за нею також і розвивається право, розробляються законопроекти, нормативні акти,  які дозволять мати дитину не тільки фізично, завдяки сурогатному материнству, а й цілком законно.

Так , от в Україні сурогатне материнство цілком законна річ.  Правове регулювання відносин сурогатного материнства здійснюється положеннями Сімейного кодексу України, Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 «Про затвердження правил реєстрації актів громадського стану в України» та Наказу Міністерства охорони здоров’я України №24 від 4 лютого 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 березня 1997 року за №58/1862, «Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона(ембріонів) та методів їх проведення».

Одразу ж виникає питання, а хто вважається біологічними батьками майбутньої дитини? Чи можливо, що сурогатна матір може передумати, та після народження залишити дитину собі?

Виходячи з положень ч. 2 ст. 123 Сімейного кодексу України «у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя» і ніяк інакше. Навіть якщо, сурогатна матір буде намагатися оспорювати цей момент, згідно з положеннями ч. 2 ст. 139 Сімейного кодексу України оскарження материнства не є допустимим, у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологий.

Наведені положення чинного законодавства України спрямовані на забезпечення захисту прав дитини та прав подружжя, що є біологічними батьками дитини. А отже, дитині, що зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій гарантовано право на родину, наявність матері та батька, що є його біологічними батьками. Такі батьки й дитина мають права, обов’язки та гарантії відповідно до Сімейного кодексу України. Таким чином, біологічні батьки дитини, що була виношена та народжена сурогатною матір’ю із застосуванням ексракорпорального запліднення – є законними батьками такої дитини.

За для оформлення документів при народженні дитини сурогатною матір’ю, то слід керуватися положеннями Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні. Так, згідно з положеннями п. 2.2. Правил у разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію. У цьому випадку одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається засвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. При цьому, в графі «Для відміток» робиться відповідний запис: матір’ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми № 103/о-95 є громадянка (прізвище, ім’я, по батькові).

А отже, можна зробити висновок, що законодавством України врегульвано деякі аспекти сурогатного материнства, а саме: визначено батьків дитини, народженої сурогатною матір’ю, встановлено правила оформлення документів при народженні дитини, врегульовано медичну процедуру застосування програми сурогатного материнства.

Проте, на сьогоднішній день в Україні ще не відбулася в повному обсязі правова адаптація суспільства до розвитку медицини , а тому в чинному законодавстві є також і свої недоліки:

  • відсутність спеціального нормативно-правового акта, що детально регламентує всі аспекти сурогатного материнства;
  • неврегульованість суттєвих умов договору, що укладається між сурогатною матір’ю та біологічними батьками (подружжям).

З метою уникнення негативних наслідків в майбутньому, адвокати Адвокатського Об’єднання «МАКМЕЛ» пропонують, та вважають за  необхідне захистити права й законні інтереси осіб, які беруть участь у програмі сурогатного материнства, за допомогою застосування юридичних засобів та механізмів, а саме:

  1. підготовити договір про виношування дитини;
  2. підготовити та надати допомогу в оформленні письмової згоди біологічних батьків на виношування сурогатною матір’ю майбутньої дитини;
  3. підготовити та надати допомогу в оформленні письмової згоди сурогатної матері на виношування майбутньої дитини біологічних батьків;
  4. підготовити та надати допомогу в оформленні заяви сурогатної матері про відсутність претензій до біологічних батьків в разі закінчення програми сурогатного материнства;
  5. підготовити та надати допомогу в оформленні згоди сурогатної матері на запис біологічних батьків як батьків дитини в органах реєстрації актів громадянського стану та інше.

Особливої уваги слід приділити укладанню договору між сурогатною матір’ю та біологічними батьками про виношування дитини, який має виступати основним засобом правового регулювання відносин учасників програми сурогатного материнства. Адже, договір в подальшому і буде виконувати роль головного документу, що буде визначати відносини біологічних батьків із сурогатною матір’ю.

215 Просмотров