Особливості стягнення аліментів

Чимало змін за останні роки відбулося в цивільному, сімейному, податковому законодавстві. Прийняття нових та удосконалення старих нормативно – правових актів якісно удосконалили правовий режим регулювання аліментів. Який порядок звернення громадян, хто і куди має право звертатися, щоб стягнути кошти на повноцінне забезпечення своєї дитини? Що саме враховується судом при визначенні розміру аліментів? Як нестиме відповідальність боржник за несплату останніх? Важливі зміни та актуальні питання у 2019 році.

Згідно з чинними нормами законодавства існує два способи стягнення аліментів:
1) добровільно, шляхом мирних домовленостей між батьками, або ж укладення нотаріально посвідченого письмового договору на утримання дитини;

2) у судовому порядку шляхом позовного або ж спрощеного (наказного) провадження.

Стосовно першого способу не виникає жодних питань. Розглянемо ключові аспекти судового порядку.

В порядку наказного провадження – до суду подається заява про видачу судового наказу (п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України).  Законодавець передбачає можливість стягувати мінімальний розмір аліментів шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу (п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України).

Особливості наказного провадження:

  • один із батьків або хтось із законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, може стягнути у відповідності до ч. 5 ст. 183 СК України мінімальний розмір аліментів, що складає на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Другий аспект передбачає, що відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України – у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
  • стягувач самостійно обирає мінімальний розмір аліментів, який має намір стягнути з боржника, але розмір не повинен перевищувати граничні межі встановленні вищевказаними статтями. В протилежному випадку суд може відмовити в задоволенні заяви.
  • стягувач має право подати до суду відповідну заяву, незалежно від того чи отримує платник аліментів постійний дохід, чи ні.
  • в порядку наказного провадження за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються, або в частині від доходу його матері / батька (ч. 5 ст. 183 СК України), або в твердій грошовій сумі за вибором одного з батьків чи законних представників дитини, з котрим проживає дитина (ч. 3 ст. 184 СК України), на вибір стягувача.
  • можливість розгляду аліментних вимог за відсутності спору про батьківство/материнство та за відсутності підстав для залучення інших зацікавлених осіб. Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов’язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.

Другий спосіб стягнення аліментів, у вигляді подання позовної заяви, необхідно застосовувати у випадку, коли сума аліментів перевищує граничні межі їх стягнення, визначені в ч. 5 ст. 183 СК України; ч. 3 ст. 184 СК України.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів. У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

1) віком до 6 років: з 1 липня – 1699 грн;
2) з 1 грудня – 1779 грн віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2027 грн;
3) з 1 липня – 2118 грн; з 1 грудня – 2218 грн.

У разі порушення строків сплати аліментів боржник нестиме відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за кожний день прострочення – 1% за кожний день прострочення до дня погашення заборгованості чи дня прийняття судом рішення про стягнення, але не більше 100% суми заборгованості;

Якщо ж аліменти не сплачуються протягом 6 місяців (3 місяці – якщо дитина інвалід або тяжко хвора) боржник включається до спеціального реєстру боржників. Відповідно до цього на нього накладаються наступні тимчасові обмеження:
1) позбавлення права виїзду за кордон;
2) позбавлення права керування автомобілем;
3) позбавлення права на використання зброї;
4) позбавлення можливості перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження;
5) позбавлення можливості нотаріального посвідчення будь-яких угод, які спрямовані на відчуження майна;
6) обмежується право продати чи іншим способом відчужити свою частку в статутному капіталі;
7) заборона реєстрації права власності на майно, якщо майно відчужене неплатником аліментів

2702 Просмотров