Бізнес більше не платить за збої у роботі серверів ДФС. 
Практичний коментар від АО «МАКМЕЛ».

Кожному платнику податку на додану вартість відома вся біль, пов’язана зі своєчасною реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Вся справа у тому, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані в установлені строки скласти та зареєструвати податкові накладні у ЄРПН.

Якщо податкова накладна складена з 1 по 15 календарний день календарного місяця, то реєструвати її слід до останнього календарного дня цього ж місяця, якщо податкова накладна складена з 16 по останній календарний день календарного місяця – то реєструвати її слід до 15 календарного дня наступного календарного місяця.

Підтвердженням про прийняття податкової накладної є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (до 20:00). Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДФС є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо ж накладна буде зареєстрована із запізненням хоча б на один день, то штрафу за ст. 1201 Податкового кодексу України платникам не уникнути.

А як бути тим, хто в останній день граничного строку реєстрації в межах операційного дня направив податкову накладну на реєстрацію, проте квитанцію про прийняття отримав лише наступного дня або не отримав взагалі?
Чи повинні платники податків платити з власної кишені за порушення, які вони не вчиняли?

Як у теорії?
У абзаці 13 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вказано, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як на практиці?
Насправді ж інспектори, які проводять камеральні перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН, у порушення абз. 13 п. 201.10 ст. 201 Кодексу зовсім не вважають такі накладні зареєстрованими вчасно.
Посилаючись на абзац 9 того ж самого пункту 201.10 податківці кажуть, що датою надання податкової накладної на реєстрацію у ЄРПН є дата та час, вказані у квитанції (яка надійшла із запізненням!).

Через що не надсилаються квитанції?
Зазвичай не надходять квитанції щодо реєстрації податкових накладних, надісланих в останній день граничного строку реєстрації, тобто в останній календарний день місяця, або 15 числа місяця наступного, за місяцем складання податкових накладних, залежно від дати складання таких накладних (див. абз. 3).

Проблеми з надісланням квитанцій виникають через те, що велика кількість платників не встигає зареєструвати податкові накладні раніше останнього дня граничного строку та починають масово надсилати їх в останній день. Від такої великої кількості накладних не витримують сервери ДФС, які відповідають за їх опрацювання та надсилання квитанцій платникам податків.

Чому не зареєструвати податкову накладну раніше та не чекати останнього дня граничного строку?
Це питання ставлять як посадовці головних управлінь ДФС під час розгляду заперечень на акти камеральних перевірок, так і посадовці Державної фіскальної служби України під час розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

А у рішеннях про результати розгляду скарги зустрічаються навіть такі висновки: «можливість несвоєчасної реєстрації внаслідок можливого технічного збою обумовлюється її поданням в останній день граничного строку реєстрації, та охоплюється загальними ризиками ведення господарської діяльності»

Верховний Суд з цього приводу має протилежну точку зору. У постанові у справі № 809/1040/17 від 14.02.2019 року зазначається, що «доводи контролюючого органу на те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов’язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку».

Як не платити за порушення, яке не вчиняв?

Варіант 1.
Подбати про докази, які будуть використані не лише під час процедури адміністративного оскарження, а й у судовому процесі.
1) Звернутись з письмовими запитами до розробників програмного забезпечення, за допомогою якого надсилалась податкова накладна, з метою отримання підтвердження факту надсилання на електронну адресу ДФС такої накладної («iFin», «M.E.Doc», «1С-Звіт» тощо).
2) Звернутись до інтернет-провайдера із запитом про зареєстровані випадки втрати інтернет-з’єднання на Вашому підприємстві у день направлення податкової накладної.
3) Замовити технічну експертизу комп’ютерної техніки та програмного забезпечення.

Довжина списку залежить виключно від фантазії вашого юриста. Чим більше незацікавлених осіб – тим краще.

  • Не діяти стандартно під час процедури адміністративного оскарження. Достатньо того, що податківці діють за одним і тим самим сценарієм. Здивуйте їх: запросіть на розгляд скарги пресу, представника бізнес омбудсмена, адже Ви праві, а вони – ні, немає чого боятись.
  • Діяти на випередження. Не потрібно чекати закінчення процедури адміністративного оскарження для подання позову до суду. Окрім визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є й інші способи судового захисту порушеного права. Ознайомтесь зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України та підберіть спосіб захисту, який підходить для Вашої ситуації. Подання такого позову не позбавить Вас права після закінчення процедури адміністративного оскарження звернутись до суду з приводу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. А гарний адвокат зможе стягнути з державного бюджету ще й витрати на правову допомогу та на здійснення експертиз, що буде приємним бонусом до Вашої перемоги.

Варіант 2.
Звернутись до АО «МАКМЕЛ», у якому працюють високопрофесійні адвокати у галузі податкового права. Навіщо винаходити колесо наново, якщо вже є люди, які розробили дієві інструменти та постійно працюють над їх модернізацією.

Проте, варто пам’ятати, що кожна ситуація індивідуальна, і не кожна вказана порада спрацює саме у Вашому випадку. Побудова стратегії захисту – це робота виключно юриста, ніяк не клієнта.

Для досягнення максимального результату обирайте професіоналів та дозволяйте їм роботи те, що вони вміють найкраще – зберігати Ваші гроші.

3804 Просмотров