Якщо сторони врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, усі наступні платежі не мають правового значення – ВСУ
201601.11
Якщо сторони врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, усі наступні платежі не мають правового значення – ВСУ

02 листопада 2016 року судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України було розглянуто справу № 6-1174цс16, предметом якої було стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судами було встановлено, що умовами кредитного договору передбачено, що в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов’язків протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Верховним судом України встановлено, що згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов’язання, та визначили умови такого повернення коштів.

Після зміни строку виконання зобов’язання (91-й день з моменту порушення) усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою пункту 4.5 договору позичальник був зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної дати, й усі наступні щомісячні платежі за графіком не підлягали виконанню.

Таким чином, Верховний суд України вкотре визначив, що Кредитор має право на пред’явлення вимог до Позичальника виключно в межах строку позовної давності, початок обліку якої варто здійснювати від часу, коли особа дізналася про порушене право, тобто з моменту виникнення прострочки. Крім того, якщо умови договору передбачають автоматичну зміну строку повного виконання зобов’язання за умови вчинення/не вчинення певних дій, наступні платежі за кредитом не мають жодного правового значення та не підлягаю виконанню.


Ознайомитися із постановою можна за посиланням: https://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/4ECCD8930D9CCE51C225806D0049085B

201 Просмотров