Новації законопроекту №4529. Частина 2–доля зобов’язань у разі ліквідації боржника.
договір

Продовжуємо наш аналіз проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стимулювання кредитування в Україні) №4529 від 26.04.2016.

Частина 2. Цього разу хочеться зупинитися на подальшій долі зобов’язань та супутніх їм забезпечувальних зобов’язань  у разі ліквідації/смерті боржника.

Нещодавно, у статті Ольги Борецької, начальника департаменту ЮК МАКМЕЛ, для порталу ЮРЛІГА аналізувались запропоновані в проекті №4529 зміни стосовно дії поруки після ліквідації юридичної особи-боржника, тож зараз не будемо детально зупинятись на цьому питанні. Статтю можна почитати за посиланням: https://www.mak-mel.com/uncategorized/чи-припиняється-порука-при-ліквідаці/. Викладене у вищезазначеній статті варто доповнити стосовно майнової поруки за боржника, зобов’язання якого припинилось внаслідок його ліквідації (припинення), – проектом №4529 запропоновано визначити, що якщо кредитор до припинення юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подачі позову або пред’явлення вимоги, то право застави (іпотеки) не припиняється.

Таку позицію слід вважати обґрунтованою, оскільки найчастіше суб’єкт господарювання ліквідується за рішенням суду у справі про банкрутство. Порушення провадження у справі про банкрутство боржника за основним зобов’язанням передбачає його неплатоспроможність, і подальше введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, відмінного від іпотекодавця, означає зупинку виконання грошових зобов’язань виключно боржником, щодо якого порушено провадження про банкрутство, а не майнового поручителя. Даний висновок цілком узгоджується з правовою природою договору майнового поручительства.

Це що стосується ліквідації суб’єктів господарювання.

Важливі зміни запропоновані також і для кредиторів, боржники яких померли.

Так, зокрема, строк для пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину боржника пропонується збільшити – замість шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, кредитору буде надаватися один рік, при чому тільки з моменту, коли кредитор дізнався про таке відкриття спадщини. Ефемерне «міг дізнатися» згідно з проектом виключається.

Абсолютно погоджуюся з даною пропозицією, оскільки надання кредиторам такого короткого строку для пред’явлення вимог до спадкоємців, та ще й з моменту, коли кредитор міг дізнатись про відкриття спадщини надає недобросовісним спадкоємцям уникати сплати боргів спадкодавця шляхом надання різноманітних доводів і доказів, деякі з яких суди іноді приймають. Так, зокрема, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 29 жовтня 2014 року по справі №6-31035св14 підтвердив, що суд першої інстанцій, виходячи з норм ч. 2 ст. 1281 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку, що кредитор пропустив строк пред’явлення вимоги до спадкоємця та правильно вважав, що він міг дізнатись про смерть боржника, оскільки був орендарем земельної ділянки, яка належала померлій, і за оренду якої сплачував останній орендну плату.

Тому виключення необхідності доведення кредиторами, що вона не могли дізнатись про відкриття спадщини, і надання для пред’явлення їх вимог до спадкоємців більш тривалого строку з моменту, коли стало відомо про відкриття спадщини, а цей момент легко можна встановити письмовими доказами, дасть кредиторам більше шансів на повернення заборгованості за зобов’язаннями боржників, що померли.

Доповнюючи вищезазначене, позитивним кроком вперед можна ще назвати пропозицію викласти ч.3 статті 1281 ЦКУ в такій редакції: «Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов’язання. У разі, якщо строк виконання зобов’язання сплив до дати відкриття спадщини, то кредитор має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом трьох років з дати відкриття спадщини. У випадку, якщо спадщину було прийнято спадкоємцем в порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України, кредитор має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців протягом трьох років з дати одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або більшу частину спадкового майна.

234 Просмотров