Що робити, якщо на Вас оформили мікрозайм без Вашого відома?

За останні декілька років все більше обертів набирає «телефонний тероризм» від колекторів, фінансових компаній та банків. Зіткнутися з таким – справа не з приємних, особливо, якщо «тероризують» з приводу оформленого на Вас чужого мікрозайму. Дійсно, станом на сьогодні оформити позику чи мікрозайм на іншу особу не так вже й важко. Останнім часом популярними є онлайн-сервіси з надання позик та мікрозаймів. Це пов’язано зі стрімким розвитком ринку надання фінансових послуг та з постійним підвищенням попиту на такі послуги. За допомогою такого інтернет-сервісу дуже просто отримати мікрозайм. Для цього потрібно зайти на сайт такої фінансової установи, оформити на ньому онлайн-заявку на отримання коштів, надати свої персональні дані, визначитись із необхідною Вам сумою коштів, – і вже через декілька хвилин гроші надходять на Ваш банківський рахунок. Проте, саме такою доступністю отримання коштів можуть користуватися і шахраї, використовуючи Ваші особисті дані та оформлюючи мікрозайми на Вас.
Загалом, виною цьому є втрата особистих документів особи та шахрайські дії зловмисників. У даній статті АО «МАКМЕЛ» поділиться з читачами власним досвідом захисту клієнтів, яким нав’язали неіснуючий борг, спростує деякі міфи щодо діяльності фінансових установ саме у сфері онлайн-сервісів та надасть поетапний план конкретних дій, якого слід дотримуватися при виникненні такої ситуації.

Спростування міфу щодо необов’язковості повернення мікрозаймів, які надавались за допомогою фінансових онлайн-сервісів
Серед суспільства існує вже усталена думка щодо того, що оформлення позики (мікрозайму) за допомогою будь-якого фінансового онлайн-сервісу не несе жодних зобов’язань чи відповідальності для особи. Помилково вважається, що діяльність таких електронних сервісів жодним чином не врегульована, а отже й не становить ніякого юридичного змісту. Також існує хибна думка, що ні колектори, ні суд, ні виконавча служба не зможе знайти боржника та змусити його повернути кошти, оскільки такий боржник ніяких документів не підписував, гроші на руки не отримував, а лише заповнив якусь онлайн-анкету на сайті фінансової установи. Проте, це зовсім не так.

По-перше, діяльність фінансових установ у сфері надання позик онлайн регулюється ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про рекламу», Цивільним кодексом України та рядом нормативно-правових актів Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг. Як ми бачимо, міф щодо неврегульованості фінансових онлайн-послуг – спростовано.

По-друге, відповідно до положень вищезазначених нормативно-правових актів встановлено, що отримання мікрозаймів за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору. Тобто, електронний договір позики (мікрозайму) відмінний від звичайного договору позики лише способом його укладення. Простіше кажучи, укладення електронного договору має такі ж самі юридичні наслідки, як і укладення його на папері, тому гроші доведеться повертати.

Більше цього, судова практика також підтверджує, що повернення позики (або мікрозайму) отриманого на підставі електронного договору є обов’язковим. Це доказує, що з боржників дійсно стягуються кошти за такими електронними договорами рішенням суду та діяльності органів Державної виконавчої служби України. Наприклад, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року по справі № 755/12300/18 (посилання ні рішення суду – http://reyestr.court.gov.ua/Review/81632272) було стягнуто з боржника 7 729 грн. заборгованості по кредитному договору, який було укладено у формі електронного документу з використання електронного підпису. Таких же висновків приходить суд у справі №540/667/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81979481), стягуючи з боржника на користь кредитора заборгованість за електронним кредитним договором у розмірі 11 360,00 гривень. Ідентичні рішення містяться у цивільній справі №126/3576/18 за позовом фінансової компанії до боржника (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80094742), у справі №345/4132/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77725704), по справі №205/7188/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80294905), та інші. Відповідно до усталеної судової практики очевидним є те, що повернення позики є обов’язковим, навіть на підставі електронного договору.

Опис «схеми» шахраїв
Отже, оскільки міфи спростовано, то можемо перейти до опису механізму, який застосовують зловмисники, щоб заволодіти грошовими коштами, а обов’язок з повернення цих коштів перекласти на Вас.
Спершу, зловмисники обирають найбільш зручну для них фінансову компанію, яка надає позики онлайн. Тобто їх цікавить така компанія, яка вимагає найменший перелік особистих даних для ідентифікації. Наприклад, для одних установ достатньо лише завірених власноруч особою паспортних даних та реквізитів банківської картки, а для більшості – завірені копії паспорту, коду, банківська картка та фото особи на фоні її паспорту.
Після цього зловмисники шукають спосіб як заволодіти особистими даними якоїсь особи, щоб використати її при оформленні заявки на отримання мікрозайму онлайн. В мережі Інтернет існує безліч сервісів, де можна «придбати» такі дані: і копії паспортів, і ідентифікаційних кодів, та навіть фотографій осіб на фоні їх паспорту. Також на цих же сервісах можна отримати іншу особисту інформацію щодо осіб, наприклад місце роботи, тощо. Зазвичай, таку інформацію на даних сервісах розміщують такі ж зловмисники, які незаконним шляхом заволоділи документами особи.
Також існують непоодинокі випадки «зливу» або продажу особистих даних клієнтів банками, фінансовими установами, операторами поштового зв’язку. В одній із відомих фінансових установ, яка також надає позики онлайн, на протязі останніх двох років було зафіксовано більше ніж 300 випадків «зливу» персональних даних клієнтів. Як виявилось в результаті проведення досудового слідства, це було пов’язано як зі звичайною недбалістю працівників, так і з їх бажанням отримати неправомірну вигоду, здійснюючи продаж особистих даних клієнтів.
Слід також не забувати, що персональні дані можуть перебувати і у відкритому доступі. Тут маються на увазі соціальні мережі, різні державні реєстри, доступ до яких – є відкритим для всіх.
Отже, після короткого введення в курс справи, можемо перейти до конкретних кроків, які слід зробити, у разі якщо Вас «тероризують» з приводу невідомої Вам позики або мікрозайму.

Крок 1. Отримання інформації щодо позики
Перш за все, слід отримати всю інформацію щодо позики або мікрозайму. Мається на увазі, що слід дізнатися: хто є кредитором, якою є актуальна сума заборгованості, коли було оформлено позику, і чи є можливість ознайомитись з документами по справі. Це можна зробити під час перемовин з представниками колекторської фірми, фінансової установи чи банку. Окрім цього, можна скористатися послугою Українського Бюро кредитних історій. На офіційному сайті Бюро є можливість перевірити кредитну історію щодо себе.

Крок 2. Звернення до кредитора
Після того, як дізнались хто є кредитором, адекватним кроком буде надіслати повідомлення до кредитора. У даному зверненні слід прояснити ситуацію: що Ви не оформлювали позику/мікрозайм та жодних коштів не отримували, а скоріше за все стали жертвою зловмисників. Також, обов’язково вимагайте копію електронного договору позики (чи мікрозайму), копію електронної анкети-заявки, копії документів, що підтверджують перерахування або видачу коштів. Таким чином, внутрішня служба безпеки кредитора також буде залучена та зацікавлена у врегулюванні даної ситуації, оскільки для фінансових установ та банків репутація є досить важливим активом.

Крок 3. Звернення до правоохоронних органів
У разі якщо кредитор ігнорує Ваші звернення чи листи, слід залучати правоохоронні органи.
Оформлення щодо іншої особи чужого кредиту містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України – шахрайство. Отже, слід самостійно чи з залученням правової допомоги подати заяву до поліції про те, що на Вас було оформлено чуже грошове зобов’язання. Таким чином, за Вашою заявою органи поліції відкриють кримінальне провадження та починають досудове розслідування. Таке звернення до поліції надасть декілька переваг:
1. Звернення до поліції засвідчує факт того, що дійсно має місце ситуація з ознаками кримінального правопорушення;
2. Також така заява засвідчує ще раз, що Ви не визнаєте таке кредитне зобов’язання;
3. Існує шанс, що поліції вдасться дізнатися особу правопорушника.
Після того, як за Вашою заявою відкриють кримінальне провадження, слід отримати витяг про внесення відомостей до ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань) та надати копію даного витягу кредиторові з повідомленням про те, що відкрито кримінальне провадження.

Отже, якщо Ви або Ваші близькі та рідні потрапили у схожу ситуацію – не панікуйте. Потрібно лише чітко організувати план дій щодо захисту. В жодному разі не радимо оплачувати чужі борги, проте водночас застерігаємо від ігнорування даної проблеми. Як показує практика, колекторські фірми не перестають телефонувати, навіть якщо «боржник» не визнає боргу.

3538 Просмотров