mak-mel-—-Fb-3-721x407

В нашій роботі ми часто стикаємось з міфами Позичальників на рахунок Банків, їх мотивації вчиняти ті чи інші дії, йти чи не йти на поступки, тощо. В цій публікації я розповім про 5 міфів позичальників з якими ми найчастіше зустрічаємось. Для легшого сприйняття, в статті майже відсутні посилання на закони та їх цитати, а зазначені тільки факти підкріплені практикою юристів нашої компанії.

Міф № 1 Раніше я платив майже без прострочок, у мене непогана кредитна історія, банк не буде йти в суд. І взагалі я написав листа в банк, проводжу переговори з приводу реструктуризації.
Варто розуміти, що Банк це велика організація в якій велика кількість персоналу, що періодично змінюється. Банк функціонує по встановленом внутрішнім процедурам та правилам, що чітко регламентують, коли та як робити і що потрібно. Тобто, іншими словами, немає однієї людини чи групи в Банку, які цінують Вашу особисту відповідальність та оплату з останніх сил коштів по кредиту. Навпаки, у випадку певної кількості днів прострочки, Ваш кредит передадуть для дзвінків, а потім юристам, задача яких – швидко стягнути з Вас кошти та майно.
Листування з Банком дійсно не зайва, але потрібно розуміти, щоб ми не просили чи не вимагали в Банку, тільки за ним рішення чи надавати нам, приміром, реструктуризацію або право на добровільний продаж предмету застави чи ні. Також, якщо Ви вважаєте, що Банк отримавши листа обов’язково має зупинити юридичну роботу по кредиту Ви помиляєтесь.
Завжди потрібно мати запасний варіант з протидії банку, пробуючи домовлятись, готувати паралельно документи та стратегію активної боротьби, на випадок якщо домовитись не вийде.
Крім цього, для ефективних переговорів з Банком потрібно розуміти головне, чим більше Ви створюєте перешкод та чим на більший строк, Ви відкидаєте момент коли Банк зможе отримати кошти чи реалізувати Ваше майно, тим більше у Вас шансів отримати прийнятний для Вас варіант врегулювання кредиту. Адже, якщо Банк може за відносно короткий строк стягнути з Вас борг, набути у власність Ваше майно, чи продати його з торгів, тим менше шансів для проведення переговорів з ним, адже навіщо Банку йти на компроміс з Позичальником, якщо можна силою забрати все що в нього є, без будь-яких компромісів.

Міф № 2 Іпотеку можуть забрати тільки за рішенням суду
Деякі наші клієнти, на жаль, вважають, що позбавити їх житла можуть не інакше ніж на підставі рішення суду. Натомість, Банк має право використати, як судові так і позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, які до того ж чітко вказані в ЗУ «Про іпотеку». За умови дотримання Банком порядку звернення стягнення оскаржити їх буде не просто. Позасудовим способом може бути вчинення виконавчого напису, а у випадку наявності відповідного застереження в Договорі іпотеки, право Банку на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцю або набуття Банком на нього права власності.
Тому, розробляючи стратегію протидії Банку, потрібно перевірити чи зможе реєстратор здійснити реєстраційні дії за наявним іпотечним застереженням в договорі іпотеки та створити перешкоди в реалізації Банком позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а також не зайвим буде не отримувати від Банку поштову кореспонденцію.
На щастя, судова практика постійно змінюється, а тому не виключено, що відібране колись у Вас майно, можна повернути назад, і тим чи іншим чином надалі врегулювати кредит.

Міф № 3 Якщо банк в ліквідації, то я більше не маю боргу, бо його немає кому повертати
На жаль, це не так. Якщо в Банку було ведено тимчасову адміністрацію та ліквідацію, це не привід для сподівань, що борг віддавати не потрібно.
На справді ж, борг залишається і Банк може стягувати їх примусово, звертати стягнення на заставу та інше. Крім того, Фонд гарантування вкладів виставляє на продаж права вимоги за кредитними договорами. Станом на сьогодні, кожен кредит один раз має бути виставлений на продаж за «Голландською системою», яка передбачає максимальне зниження вартості права вимоги до 20% від оцінювальної вартості такого кредиту.
Купівля свого кредиту через залучену фінансову компанію чи фізичну особу, може виявитись доволі раціональним рішення. Адже купуючи борг, особа стає по суті «новим банком», а тому має право знімати обтяження з майна та припиняти примусове стягнення у виконавчій службі. Крім того, наявність «нового стягувача» дає можливість ефективно протидіяти виконавчій службі, щодо стягнення нею 10% виконавчого збору.
Тому, якщо Ви вагаєтесь купувати борг чи ні, раджу все ж купувати, адже потім не продані права, вимоги по кредитах об’єднають в пули (десятки кредитів) та будуть продавати колекторам чи фінансовим компаніям.

Читайте також: Верховний суд заборонив банкам реєструвати за собою право власності на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку»

Міф № 4 Банк не йде на поступки, тому потрібно терміново гасити кредит, а то продадуть колекторам і буде ще гірше
Як зазначалось вище, Банки які в стані ліквідації так і без нех можуть вимагати право по Вашому кредиту колекторам чи фінансовим компаніям. Відступлення права вимоги до нового кредитора може мати як позитивні так і негативні наслідки.
З однієї сторони, якщо кредит був відступлено до нового кредитора, відступлення буде проведено з дисконтом, а тому може бути більше шансів домовитись з таким колектором на кращі умови по сумі закриття кредиту.
Разом з цим, колектори спеціалізуються на швидкому стягненні боргу по кредиту, можуть бути небезпечнішими ніж Банк, адже можуть ефективніше реалізовувати свої плани.
Тому, стратегія боротьби як з Банком так і з колектором (новим кредитором) полягає у максимальному відтягуванні часу, створенні перешкод в отриманні коштів та зверненні стягнення на майно.
Колектори, після викупу боргів, як правило, працюють за принципом від найгірших для позичальників умов так і до найкращих.Тому, запам’ятайте, найкращі умови отримують ті позичальники, які не погодились на перші пропозиції, а максимально відтягнули час, зайняли активну позицію та приймають останні пропозиції колектора.

Міф 5 Якщо не ходити в суд, то суд не ухвалить рішення
Суд ухвалить рішення без Вашої участі, воно буде просто заочним. На перший погляд може здатись, що ігнорування викликів до суду, дає можливість потім оскаржувати заочне рішення ухвалень без Вас на користь Банку , таким чином затягуючи час. Але, на жаль, на практиці все виглядає інакше. Суді дуже не охоче скасовують свої заочні рішення, залишаючи за Позичальника можливість оскаржувати рішення в апеляційному суді, який в свою чергу, рідко має бажання розбиратись в тих питаннях, що не підіймались в суді першої інстанції.
Крім цього, тільки в суді першої інстанції можна заявити пропуск строків позовної давності, або з високою ймовірністю провести експертизу, якщо є сумніви по сумі боргу. До того ж, привабливість заочного рішення як елементу стратегії протидії Банку, суттєво знизилась у зв’язку з прийняттям в минулому році змін до ЗУ «Про виконавче провадження», суть яких зводиться до того, що тепер у випадку апеляційного оскарження рішення суду, державний (приватний) виконавець лише зупиняє виконавче провадження, а не закриває із зняттям всіх арештів як це було раніше.
Тому, оптимальним варіантом буде все ж брати участь в судових засіданнях в першій інстанції, перевіряти правильність розрахунку боргу, доведеність банком в суді суми боргу та факту видачі кредиту, строків позовної давності, та максимально тягнути час.
Надіюсь, мені вдалось розвіяти хоч частину міфів, і Вам буде легше будувати правильну та ефективну стратегію протидії Банку.

2032 Просмотров